Дом и семья

До Японії прийшов тайфун. Звичайна справа загалом. У різних регіонах світу кожному тайфуну присвоюється назва. Всякі урагани взагалі романтично так називають жіночими іменами. У Японії ж з тайфунами все просто і брутально – їм присвоюється порядковий номер.

Ось до нас і прийшов “Тайфун № 1 2011 року”. З’явився він десь на Філіппінах майже тиждень тому і вже пару днів як добрався до нас. До середини осені щорічно з півдня до нас встигає прийти 20-25 тайфунів. Півдню Японії найчастіше не щастить більше, ніж нам. Але і у нас буває весело пару-трійку раз на рік.

Вчора, подивившись прогноз погоди і думаючи, що це звичайний дощик так другий день капає, я зважилася випрати. Після получночі обіцяли припинення дощу і ніяких опадів далі протягом тижня. Повісила батарею рушників перед сном і зі спокійною душею пішла спати.

До обіду був дощ. Після цього в черговий раз пообіцяли повне припинення опадів.

Вирішила перепрати рушники з новою порцією білизни. Перевірила перед цим прогноз погоди. Дощ все ще не обіцяли.

Через півгодини пральна машинка сказала: “Хазяйка, у мене тут все готове”.

, Є у моєї свекрухи подруга Олена. Ну, скільки ей.лет? Не знаю, ну, що називається, середній вік – покладемо, від 37 (вона все-таки курить) до 50, от так покладемо. Кожен раз, коли я її бачу, я розумію, що ось саме так хочу входити в вік. Не в сенсі, що у неї немає зморшок і шкіра як персик, і мені так само хочеться – так то ж саме у неї з шкірою, що у інших – а ось це загальне враження, коли людина саме “зрілий”, а не “в’яне “, бризкає, гримить життям. І старенькою я такий хочу бути, щоб бризкати – ось як бабуся, яка мені частівки співає, ніякої, звичайно, вічної молодості і краси, але зате бризкає, не соромиться носити помаранчеве плаття або модні шароварчікі, будинки танцює під радіо, і всі чоловіки, років від 15, немає, напевно, не закохуються, але якось по особливому вітаються, за особливим двері для неї притримують, але ж вона, як і інші бабусі, теж хворіє, зморшкувата, пліткує, ну, старенька осьмідесяті років. Ось так дуже хочу.

Опубліковано з m.livejournal.com.

http://kptnsvobo.livejournal.com/12 7677.html

Ширяючі гори “Аватара” знайшли в Китаї

Унікальні гори Пандори, показані в блокбастері “Аватар”, як з’ясувалося, існують насправді. Розташовується це містечко в Китаї, в південній провінції країни Чжанцзяцзе, в національному парку Піднебесної. Місцеві жителі називають цю природне творіння Небесний стовп. Проте після виходу на екрани стрічки “Аватар” вражені китайці перейменували гори в “Алілуя, Аватар”.
Казкова історія перетворення були в казку почалася ще в 2008 році, коли голлівудський фотограф зробив знімки гори, що вразила його уяву. “Небесний стовп” висотою три з половиною тисячі метрів згодом і став загадковими горами Пандори.
“Багато місцевих пейзажів стали частиною картини” Аватар “. Не обійшли своєю увагою кінематографісти і Небесний стовп”, – з ученим виглядом знавця запевнив представник національного парку Китаю.

“Аватар” вже зібрав 80 мільйонів доларів в Китаї і став одним з найпопулярніших фільмів в країні, пише Daily Mail. Китайці вирішили, що така популярність кінострічки повинна приносити користь, а ще краще – вигоду. І недовго думаючи організували “Чарівний тур Аватар-Пандора” і “Чарівна подорож до ширяючим горах Аватара”.
“Пандора далеко, а Чжанцзяцзе близько”, – запрошують спритні комерсанти кінолюбителів. “Ласкаво просимо в Чжанцзяцзе! Тут ви можете побачити чарівні гори” Аватар “а й відкрити світ загадкової Пандори в реальному житті!” – Приблизно так звучить реклама подібного туру.

Все частіше зустрічаю в стрічці після постів такі рядки внизу типу рекомендувати, поділитися і 10 жетонів. Ну ви зрозуміли мене.
І періодично ловлю себе на такий нехорошою меркантильної думки, а не поставити собі теж іноді таку строчку. Потім зупиняю себе.
Так, дівчина, не наглійте. Скільки у вас вже постів в топах? Дайте і іншим місця під сонцем. Аккаунт щоб подарували? Ну вже зовсім негарно буде.
Я поки що ні за один аккаунт не заплатила як би. Перший раз мені оплатили мої рідні, які в мене дуже вірили, що все у мене вийде. Брат любить повторювати, що нічого не виходить відразу. І що спочатку ми працюємо не на гроші, а на репутацію. Або це тато нам завжди так говорив. А тепер вже ми з братом розуміємо краще, ніж колись, про що саме йшла мова.
А другий раз мені подарував аккаунт один дуже хороший друг по жж – як би за виграш в конкурсі в його жж. Начебто – бо вгадала з підказки загадку, так що по суті за участь і спроби виграти, пропонуючи різні варіанти відповідей.
Зараз гризе жаба: ось залишуся я без інета, без роботи тому, якщо піду у відпустку – а акаунт так і буде капати далі)) І головне, якраз робота пішла – мені на радість, читачам і друзі у смуток.
Судячи з тієї ж стрічці, деякі одержують завдання – і відразу ж його в роботу і в жж. Чого довго думати-то? Інші можуть взагалі
деньок отдохуть і тільки потім приступити до роботи, абсолютно не нервуючи і не переживаючи. А чого паритися-то по дрібницях?
Я з тієї самої середини, яка не золота)) Ура – є робота! Треба зробити. І починаю думати. І не люблю відкладати більше, ніж на пару годин, хоча і відразу зробити не можу чомусь.
Напевно, для всього потрібен настрій.
Це я до чого все? Знову ні до чого. Мабуть, думки скачуть – блондинка та ще й вдалий. Судячи з усього, то ще поєднання))

З учорашнього вечора валяюсь в стаціонарі з післяопераційних ускладнень. Ну що тут говорити – лікарі-убівци – простеньку операцію виконати нормально не можуть, повбивав би! Нап’ються, накурився і давай різати що ні попадя. А мені потім ускладнюється. Взагалі це змова, я вважаю, з метою занапастити світило ізраїльської медицини, тоість мене. Хоча це фігня по суті, я про інше.

Лежу я така, нікого не чіпаю, намагаюся писати злонаучний пост про “не сідай на пеньок, не народжуй вдома”, а на сусідньому ліжку лежить тітка. Така неосяжна бабище, з носом. І з сьомої ранку злісно і цинічно пиздить по телефону. Задерла вже! Так як наш з тіткою інтим розділяє лише веселенька занавесочки в сіточку, то я всі її розмови чую, як свої. Тим більше розмовляє вона голосно, як радянське інформбюро. Вона вже всім своїм подругам і родичам і про мене все розповіла з усіма подробицями: де я народився, виріс і помер діагноз при вступі, дігноз лікуючого лікаря, тактика, ведення, лікування і профілактика – весь бойовий анамнез виклала, навіть я таких подробиць не знаю . Просто Штірліц в махровому халаті!

Так от я пишу, продираючись крізь всі її розмови з подругами, в окремих перервах між ними намагаючись дремать.Тут, чу! – Затихла!
Я давай по клавішах молотити з подвоєною енергією. Але не тут то било.Звонок. Зять тетіщі дзвонять із запитанням, що привезти улюбленої тещеньке, щоб вона, не дайбох, не охляли на лікарняних харчах. А вона йому:
– Привези-но ти мені, Алешенька, квіточка аленький баночку з якоюсь фігньою, вона в кухні на підвіконні стоїть. Тільки не забудь, добре?
Остання фраза – це мабуть код, бо далі пішло так:
– Бла-бла-бла, ля-ля тополі, тільки не забудь, добре?
– Не забудь баночку, добре? Бла-лалалалала, траляляяяя, добре, не забудь баночку.
– Тир-тир-пир-бір, тільки не забудь, добре? Добре? Не забудеш? Баночку не забудь, добре?
– Не забудеш? Добре ?……….. Так не забудь баночку, добре?
І так двадцять хвилин. Я не перебільшую нітрохи, рівно двадцять, як одна секундочку.
І фінальна закріплює фраза:
– Передавай всім привіт, дядькові Пете, тьоті Наташі, Ліді, Марусі, Валі, Сарі, Абраму, Моше …… І не забудь обов’язково баночку! Добре?

Люди, вона мене загіпнотизувала. Тепер я лежу, нічого писати не можу, тільки й думаю: чи не забуде Лешенька цю прокляту баночку. Якщо забуде, я його своїми руками удавлен!
Загалом, не згадуйте лихом – я тепер зомбі.
І не забудьте баночку! Добре?

Ще в студентські роки Вадим долучився до гри в карти. Справа в тому, що до іспитів китаєць ніколи не готувався. Пам’ять дозволяла йому запам’ятовувати лекції майже дослівно. Звідси – море вільного часу. Його потрібно було чимось займати. Життя лилася через край: танці, наркотики, дівчатка … Все це вимагало чималих грошей. І не просто чималих, а величезних. Де їх ще взяти студенту, як не виграти в карти? З часом став справжнім «каталою», увійшов до кола спілкування злодійської еліти міста, за одну ніч міг виграти два автомобілі. Або програти. Як пощастить. В основному «щастило».

З тих пір збереглася звичка ретельно доглядати й стежити за станом пальців на руках. Доглядати він умів, по всій видимості, не тільки за пальцями. Одного разу дівчинка-однокурсниця оголосила Вадиму, що вагітна. Від нього, зрозуміло. Студент накупив ліків і став колоти її внутрішньовенно (потрапляти в вену – нікчемна справа для наркомана). Вагітність перервати не вдалося, зате ампули виявила мама дівчинки. Запросила студента на бесіду.

– Ну що, весілля грати будемо? – Мама подруги дамою була дуже владною, очолювала систему ОРС в Красноярському краї.
– Начебто, не планував я якось одружується, – спробував було заперечити китаєць.
– Тоді посаджу за згвалтування!
Вадим не сумнівався, що таки посадить. Зв’язків майбутньої тещі не позичати. Але, по такій статті … Для людини, яка прагне до авторитету в злодійському середовищі, сісти у в’язницю за згвалтування було більш ніж «стрьомно». Вибору не залишалося – одружилися. Народилася дівчинка, тато якої через якийсь час став начальником цеху вдень і махровим бандитом – вночі.

Молода дружина Вадима любила ходити по ресторанах. Сам він ресторани не любив, хоча б тому, що зовсім не вживав алкоголь. Вколовшись дозою, сидів, нудьгував, розважав дружину. Проте часті відвідувачі і офіціанти ресторанів знали його, всіляко висловлювали повагу. Він упивався такий «славою». І ось, одного разу Вадим вийшов покурити на ганок ресторану. Раптом виходить за ним офіціант і каже, що там в залі якісь «зальотні грузини» пристають до його дружини.

«Зальотних» було четверо. Посипалися взаємні образи. Китаєць запропонував вийти «поговорити в туалеті» і сам перший попрямував до виходу. По дорозі дістав пістолет (без нього він уже ніде не з’являвся), накрутив на дуло семикамерному глушник, і як тільки увійшов в туалет розвернувся і вистрілив першому з йдуть за ним прямо … між ніг. Другому – в чашечку коліна. Розпочався страшний крик, благання про пощаду …

На наступний день, під час проведення планерки в кабінет Вадима увійшли троє чоловіків у цивільному. Він відразу зрозумів – це за них. В наручниках провели через весь цех. Почуття сорому, незручності перед колишніми підлеглими він пережив ще не раз – на судовий процес заявилися всі, хто був вільний від зміни. Не допомогли ні зв’язку тещі, ні величезні гроші, що були в достатній кількості у катали.

Отримавши свої перші п’ять років, Вадим був упевнений, що це з ним сталося в перший і останній раз. Адже він такий хитрий, розумний, талановитий, ніколи не допустить більше подібного проколу. Потім було ще чотири рази. Повільно і впевнено красиве життя починала повертатися зворотною стороною.

Доля дружини Вадима дуже трагічна. Вона стала жертвою пограбування. Одягатися в норкові шуби, любила дорогі прикраси жінка не могла не привернути до себе уваги. З відрубаними пальцями і обрізаними вухами (кільця, сережки) її понівечене тіло знайшли за містом. Коли це сталося Вадим у черговий раз сидів у в’язниці. Дочка забрала до себе теща. Сьогодні дівчині 28 років, вона юрист за професією, володіє приватною юридичною фірмою. Схожа на маму, напевно …

Далі буде, кому цікаво, частина перша тут
Фото: А. Патц, Вадим Лю-Чун-Лін, http://andy-777.livejournal.com

Як відомо, все що робиться в сучасному світі, робиться в Китаї. Пропустивши з поважної причини минулу п’ятницю, «Гаджет» вирішив розбавити веселими картинками цей
понеділок і зібрав захоплюючу добірку всіляких дивних i-гаджетів і штуковин, зроблених в Піднебесній.

Класична китайська підробка під iPad
зразка 2010 року. До слова, хоча цей гаджет і працює під Android,
візуально він є кращою копією “яблучного” планшета.

Тут хлопці з Піднебесної постаралися
ще більше – підробки під 3GS виглядає дуже навіть натурально. Чесно
кажучи, апарат чорного кольору було б дуже цікаво потискати. У будь-якому
випадку це набагато автентичні казахського айфона.

І все ж китайці люди – не самі
освічені. Або просто квапливі. Зарядний пристрій для айфона 5G,
можливо, і прибуло з майбутнього разом з Мартіном МакФлай, але, швидше
все, воно, судячи по тренду, коштуватиме дорожче 250 рублів.

Згризти айфон тепер можна легко і без
наслідків. Про якість китайського шоколаду нам не дуже відомо, але
перспективи в AppleFood можуть бути досить великі.

Поїв солодкого – не забудь помити
голову. Пристрій, представлене на картинці і написане, як
міінімум, з однією помилкою, на повному серйозі продається в Китаї.

Це вже схоже на фан-арт і відвертий стьоб, але відмінно розходиться на прикордонних з Росією ринках.

У Китаї підробляють не тільки i-гаджети,
але навіть і самі магазини Apple. Втім, “яблучні” менеджери до цього
ставляться зовсім негативно, та представлений на фото пекінський Stoer був
закритий через тиждень після відкриття.

FRom

На Чемп.ру викладена цікава інформація
http://www.championat.ru/football/_russi apl/article-57698.html

Як і в 2006 році, ми не потрапили на чемпіонат світу. Як і чотири роки тому, наше внутрішнє першість виявилося розбито на два періоди – до і після головного футбольного турніру.

Як і минулого разу, перед вимушеною перервою була пройдена третину чемпіонату. Обставини цих двох сезонів зовні дуже схожі. Та й загальна аудиторія (кількість росіян, відносно регулярно, але з різною частотою стежили за ходом турніру) була практично ідентична – в 2006 році близько 14 млн чоловік, в 2010 році – трохи більше цієї позначки (максимум нового століття був пройдений в рік Євро- 2008 – 15 млн шанувальників Прем’єр-Ліги).

Порівняння будь-якого проекту в динаміці цікаво вже саме по собі. Отже, два російських чемпіонату у своїй весняній частині мали наступні характеристики.

Тури і матчі

2010
11 турів, 86 ігор (дві перенесені на липень).

2006
9 турів, 72 гри.

Кількість трансляцій на федеральних каналах
2010
14 трансляцій (9 на Першому каналі, 5 на каналі “Росія 2″), або 16,5% від усіх ігор.

2006
45 трансляцій (11 на Першому каналі, 34 на каналі “Спорт”), або 62,5% від усіх ігор.

Кого показували

2010
“Зеніт”, “Локомотив”, “Спартак” – по 5 разів; “Аланія” – 3 рази; “Амкар”, “Спартак-Нальчик”, ЦСКА – по 2 рази; “Динамо”, “Ростов”, “Рубін” , “Сатурн” – по 1 разу. Жодного разу не показали п’ять клубів.

2006
“Локомотив”, “Спартак” – по 8 разів; “Динамо”, “Зеніт”, “Луч-Енергія”, “Томь”, ЦСКА – по 7 разів; “Крила Рад”, “Москва”, “Рубін”, ” Шинник “- по 6 разів;” Сатурн “- 4 рази;” Амкар “,” Ростов “,” Торпедо “- по 3 рази;” Спартак-Нальчик “- 2 рази.

Режим трансляцій на Першому каналі в регіонах

2010
У центральних регіонах всі ігри крім однієї були в прямому ефірі.
На Уралі в прямому ефірі показали 5 ігор, в Сибіру – 4 гри.
На Далекому Сході не в запису була одна гра (ЦСКА – “Зеніт, в 03:00 за місцевим часом).

2006
У прямому ефірі були показані всі ігри в центральних регіонах і на Уралі.
У Сибіру більша частина ігор була в записі.
Далекий Схід – всі матчі в записі.

Трансляції на інших каналах

2010
Майже всі ігри в прямому ефірі показував канал “Наш футбол” (“НТВ-Плюс” і ретрансляції в інших телемережах).
Усі матчі “Зеніта” у прямій трансляції показував регіональний канал “100 ТВ”.
Домашні матчі своєї команди можна було побачити в записі в Томську.
Майже всі ігри так чи інакше можна було побачити в Інтернеті.

2006
Майже всі матчі “Зеніта” показував П’ятий канал (в прямому ефірі або в записі при федеральних трансляціях).
Домашні ігри своїх команд в записі були в Томську, Казані, Владивостоці.
Усі матчі показував “НТВ-Плюс” (приблизно половину в прямому ефірі, половину в записі).

Накопичений охоплення аудиторії
(Дивилися хоча б один матч будь-яким з доступних способів)

2010
Трохи більше 70% прихильників Прем’єр-Ліги.

2006
Майже 100% шанувальників Прем’єр-Ліги.

Кількість ігор, які в середньому побачив один вболівальник
(Незалежно від місць та каналів перегляду, включаючи Інтернет)

2010
6,5 матчу, або 7,5% від усіх ігор.

2006
12 матчів, або 16,5% від усіх ігор.

Середня кількість глядачів однієї гри
(Незалежно від місць та каналів перегляду, включаючи Інтернет)

2010
1,1 млн осіб.

2006
2,3 млн людей.

Рейтинг-лист популярності центральних ігор туру
(Незалежно від місць та каналів перегляду, включаючи Інтернет)

2010
1. “Зеніт” – “Спартак” – 8,3 млн глядачів.
2. ЦСКА – “Локомотив” – 6,5 млн глядачів.
3. “Рубін” – “Локомотив – 6,3 млн глядачів.

2006
1. “Спартак” – ЦСКА – 11,2 млн глядачів.
2. “Локомотив” – ЦСКА – 10,9 млн глядачів.
3. “Зеніт” – “Спартак – 9,5 млн глядачів.

Найменша аудиторія центральних ігор
(Незалежно від місць та каналів перегляду, включаючи Інтернет)

2010
ЦСКА – “Зеніт” – 3,9 млн глядачів (по Першому в центрі РФ гра була в запису).
“Локомотив” – “Амкар” – 4,2 млн глядачів.

2006
“Рубін” – “Москва” – 6 млн глядачів.
“Москва” – ЦСКА – 7,1 млн глядачів.

Середня аудиторія центральних ігор
(Незалежно від місць та каналів перегляду, включаючи Інтернет)

2010
5700000 глядачів.

2006
8600000 глядачів.

Рейтинг-лист популярності “других” ігор туру (які в тому числі показував “Спорт” / “Росія 2″)
(Незалежно від місць та каналів перегляду, включаючи Інтернет)

2010
1. “Зеніт” – “Спартак-Нальчик” – 3,5 млн глядачів.
2. “Аланія -” Спартак “- 2,5 млн глядачів.
3. “Амкар” – “Спартак – 1,9 млн глядачів.

2006
1. ЦСКА – “Томь” – 2,9 млн глядачів.
2. “Локомотив” – “Зеніт” – 2,8 млн глядачів.
3. “Динамо” – “Спартак – 2,6 млн глядачів.

Середня аудиторія “других” ігор туру
(Незалежно від місць та каналів перегляду, включаючи Інтернет)

2010
2200000 глядачів.

2006
2200000 глядачів.

Середня відвідуваність стадіонів

2010
Прем’єр-Ліга – 12,5 тис. глядачів.
Перший дивізіон (10 турів) – 5,5 тис. глядачів.

2006
Прем’єр-Ліга – 13 тис. глядачів.
Перший дивізіон (10 турів) – 6,5 тис. глядачів.

Для повноти картини можна порівняти статистику і для головних кубкових поєдинків.

Аудиторія кубкових ігор
(Незалежно від місць та каналів перегляду, включаючи Інтернет)

2010
Суперкубок РФ – 4,9 млн глядачів (“Рубін” – ЦСКА).
Фінал Кубка РФ – 6,2 млн глядачів (“Зеніт” – “Сибір”).

2006
Суперкубок РФ – 13,9 млн глядачів (ЦСКА – “Спартак”).
Фінал Кубка РФ – 9,9 млн глядачів (ЦСКА – “Спартак”).

Примітка

Навесні 2006 року більшість з 34 ігор чемпіонату канал “Спорт” транслював у прямому ефірі. Решта матчів були показані в записі в день гри з деяким часовим запізненням. Ігри, показані в записі на наступний день або пізніше, не враховувалися. У той рік “Спорт” на третину поступався за охопленням населення сьогоднішнього каналу “Росія 2″, який, у свою чергу, майже в два рази поступається Першому каналу.

Кількісні оцінки Аналітичного Агентства СК. Засновані на комплексному аналізі даних моніторингу футбольних уболівальників у 2002-2010 рр.. Досліджувана аудиторія – жителі РФ старше 10 років.

“Наш візантизму, від якого ми нікуди не дінемося”

треба кожного разу, засинаючи ввечері, запитувати себе: а що я зробив для того, щоб наш візантизм нікуди не подівся?

“Схоже, що о. Всеволод Чаплін говорить абсолютно щиро” – я сьогодні виявив щирість у словах начальника, і цього достатньо, іншої церкви, у нас немає, є тільки ось ця, з нашим візантизмом, від якого ми нікуди не дінемося, тому, прокидаючись вранці, я знову повинен питати себе: а що я сьогодні зроблю для зміцнення нікуди не дівається візантизму?
сьогодні я прокоментую все, що наговорить начальство, і виправдаю сатанізм щирістю, з якою він затверджується в нашому візантизму.
а стьоб і балаканина не потрібні і незрозумілі ні патріарху ні народу.

а щас Стіжок, який я якось накропал паслучаю:

той світ лутше етава!
ми відправляємо вас на той світ!
безболісним словом істини!
што істини інший в світі немає!

Добрий Ранок всім Вам, Дорогі Читачі!

Сьогодні вже 2 вересня і на дворі осінь … Московська погода в стані смутного гівна, так само як і настрій моє теж – не фонтан.

Вчорашній день поставив якусь жирну кому, в справі нашої Організації, в справі наших соратників. Вчорашній день розділив нас на тих хто має правo, і тих хто права цього поки не отримав … Через це мій настрій, звичайно ж не фонтан, бо прикро і гірко за своїх друзів. Ми занадто багато пережили, занадто багато перетерпіли, а тут такі справи.

Безумовно, на будь-яку дію існує протидія, тому ми вже почали опрацьовувати інші варіанти з порятунку нашої Організації та наших Соратників. Як то кажуть: Своїх не кинемо! Одне трохи коробить – знову потрібно чого-го очікувати … знову треба готуватися і знову, знову робити запити … Як же все довго в цьому житті … Єдине, що відбувається швидко і раптово – смерть … інше доводиться чекати роками.

Наша річна політична активність завершилася. Я пам’ятаю як ми з Вами вийшли 31 травня на Тріумфальну і потрапили під саму жесть, я пам’ятаю той траханий газ, який загнав нас в хол Концертного залу ім. Чайковського. Я пам’ятаю як відео нашого кореспондента крутили по телебаченню Франції, я пам’ятаю як нас підтримали правозахисники з Парижа і Барселони … Я пам’ятаю як ми стояли під дощем у середині червня на Тріумфальній і згадували жесть 31 травня. Пам’ятаю як мене викликали в Прокуратуру, потім були листи з ГУВС Москви, потім суди, деяких соратників все ж засудили. Пам’ятаю і провокації, і листи на адресу організації, пам’ятаю блокування нас в Твіттері … було багато чого. 31 серпня ми завершили наше опозиційний літо 2010 і зробили крок в осінь, яка буде не менш опозиційною. Підсумком літа можна вважати заяву Л.М. Алексєєвої, що вона більше не вийде на Тріумфальну площу … зрозуміти можна – їй 83 роки і вона вже дуже давно бореться з усім цим совковскім свавіллям.

Час летить дуже швидко і зовсім скоро настануть зміни, бо життя така штука – вона не буває вічно одноманітно-стабільною. Путінські заяви типу “Дубиною по голові!” можуть обернуться для нього ж негативом, бо піднімати руку на вільний народ, до того ж – свій народ не діло. Всі ми знаємо Історію держави Російської – всі такі пустомеля і сірі кардинали Кремля отримали по шапці і були просто напросто вигнані з трону. Якщо хтось думає, що 21 століття не здатний на великі потрясіння, то або ви дурень, або занадто наївна, щоб розуміти всю дійсність що відбувається. Бо великі потрясіння відбуваються раптово і блискавично – на те вони й потрясіння.

А ми продовжуємо чинити опір. Думаю, що моїх соратників чекає не одна поїздка в Європу. Вважаю це піде тільки на користь! Уже весь Світ приєднався до нашого опору, і безумовно – воно буде продовжуватись повсюдно! Вже навіть Нью-Йорк знає що таке “Стратегія-31″:)

Тому, Друзі, Соратники, Брати, ми продовжуємо жити! Незважаючи на ті сумні події, які сталися вчора та 31-го, ми продовжуємо прагнути і досягати поставлених цілей! Бажаю Всім Нам сил, успіхів і сили волі у досягненні поставлених цілей!

Всіх Благ! Все обов’язково вийде!